промова на новорічну ніч

Позиції незмінні: необхідно віднайти себе у сій війні й принаймні висловлюватися, систематично і хто як гаразди, але таки проштовхувати ситуацію до Перемоги. Хто мовчить — працює на ворога, сприяє його ідеології, сей рік вже надав нам багато ілюстративного матеріялу. Відоме розчарування спостерігається і серед художничків-пристосуванців на олігархічних пенсіях, сліпого і стерильного квазідослідництва, бульварної технолітератури: ті, хто свідомо утримується від боротьби, в певний час неодмінно морально зламаються, якщо ще не, але знайте, будь-яке ваше слово вже втратило політичний вплив, ваші так звані права нічого не важать, ви безповоротно перекреслили себе. Як і посередні буржуї, що бігли у перші дні війни за кордон, хто як міг, валютою прикордонникам, із замотаними скотчем документами на животі й уплав річечкою споживати європейські блага під прапором жертви. Ви проґавили шанс повернути собі репутацію людини. А в тім, ми впораємося без усіх вас. Сей рік показав могутність консолідації нашого народу. Особисто я за все життя такого ще не бачив і не дозволю тепера се комусь розхитати, ззовні чи то зсередини, дякую. Також сі складні часи подарували мені міцну дружбу, найчарівніших людей планети. Проміння любові і прихильності тягнуться сотнями кілометрів по всій землі. Сьогодні ми не святкуватимемо, бо нині у нас є можливість обирати характер свого дозвілля. Наші близькі друзі з фронту такої можливості не мають, допоки живуть траншеями в дикім холоді та відпрацьовують по загарбнику, ризикуючи власним життям для того, щоб зберегти життя наші з вами. Хлопці і дівчата зі Збройних Сил, глибокий вам уклін, честь вас знати і ми дякуємо за можливість боротися пліч-о-пліч, кожний на своїй позиції. Думками ми поруч, тримайтеся, любі. Всіх вітаю зі святами, наступний рік буде насиченим.