Solianýk

От як є задача оповідання про абищо, то у хронологічній послідовності завжди відчувалося хибне підґрунтя. Плекаючи епізодичну звітність події чи то лиха, ритор робить непрозорими стики у мовленні — діри в орнаментальній тканині Хроноса — що стають повістю окремою та самостійною. Чи довго ще томитиме желатинова сновида журботи, Traum людського об'єднання? Нумо ж і тобі сюди; на площах уже зі століття як немає людей, що обгладжують на світанку кінські трупи, розчинилися і налиті черню хмари, зарубцьований ниткою обрій, що поєднує згустки дерев'яних хороводоводів з байдужим небом. Вивітрилося і марення розуму од пригорщі змовницького пороху, чеканням на свій час у кишені жорсткого кожуха. А чи був сей порох? Чи се отрута така, і глухий бур'ян уявлень фонить заміною предмету на одну із його властивостей? Згодом глибокою непритомністю себе вражають молоді й не дуже люди — легка хисткість, зміст якої складається з вуличної культури та передової університетської моди. Кабінетна кл...

Чернетки й етюди Саду: тексти поезій за період 2019-21 років. Друк здійснений у липні, місто Київ, 2022 рік. Прочитати онлайн можна  тут .

Зіниця небесна, вже інші люди надихаються зенітом. Вони бережуть постільне тепло і в надії відвезти його до інших міст, за державні чи уявні межі, потроху втрачають його по дорозі. Роблячи це еротично, потягом до шиплячих приголосних і кричущою нестачею уваги, ці персони проституюються, сходять на piedistallo місцевих стриптиз-барів. Це не безпринципність — навпаки, се крайній їхній вияв. Відсутність грошей каструє майже будь-яку комфортно обставлену ініціативу; відсутність грошей антонім спонтанності. Хіба в цьому самоошуканстві відсутнє місце виміру політичного ставлення до життя? Встановлення персональної істини теж мусить передувати нинішньому становищу. Положення в найкоротший спосіб призвичаєно під тиском істини й потім людина гадає: як же не згубити голову, що їй ніколи не належала й не належатиме і надалі? Прощальні вітання дамам для них нібито концерти іноземної мови — але серце ще ллє сльози, поки злощасний кочівник назавше вимушено розчиняється в тумані. Склуватий рожевощоки...

Маленька дитина, цілодобово одягнена в заношену піжамку, скрадливо зустрічає сусідів біля дверей у комунальний блок. Чутно, що поки хлопчикові не вдається належним чином опанувати ряд хитро вимовних літер, однак дещо інше з символічного поля він уже приручив: евакуаційні сходи на балконі, двері спільних сортирів, громіздкі пральні машини, порожнечі під кухонним столом та раковинами служать для нього місцями невикриття, адже саме тут він може тимчасово ховатися від дорослих, перебуваючи при цьому з ними в одному просторі. Дитя сі простори сакралізує, одтепер вважає їх своїми. Й усе ж таки йому подобається бути спійманим — подібні ситуації завжди супроводжуються лунким сміхом. Сей поверх, як і всі інші поверхи подібних будівель, перевищує норми безпеки за кількістю предметів на квадратний метр. Безліч років побутові товари з червоними цінниками успішно виметалися з полиць магазинів і, через брак місця у власних кімнатах, згодом лихі люде розташовували товари стихійними нагромадженнями пр...

 Барахтающийся вагон на повороте заезжает в ночь. Я уже давно как не запоминаю названия улиц и номера транспортных средств. Особенно остро это касается прогулки: найдя занимательным какой-нибудь обставленный деревьями переулок, вторгаясь в него походкой праздношатающегося, оказываешься в средоточие зеленоглазого Львова. Траекторией птицы перемещаешься с ветки на ветку, и покидая Театральную, обнаруживаешь себя не на Золотых Воротах, как иногда это случалось во время затянувшейся столичной жизни, а на Площади Революции. Отрезавшие от центральной части города каналы нашептывают о дремлющем под мостом гондольере. Крутишь многолетний ключ и попадаешь не то чтобы в коммунальный организм, но скорее в воплощение инженерных ухмылок Дедала. Подземные переходы, углы парков, части набережных, пейзажи с высот небоскребов, мерцающие в зиянии памяти мосты. Все города, страны, площади и места-как-таковые крепко соседствуют друг с другом, они сливаются воедино, располагаются на бескрайней карте, н...

Кілька брикетів несвідомих відправлень для тебе, зібраних на межі ницого марева й завершення десятиліття. В оті дні муза зоставалась знечуленою, самотність звивалася од колихання свічкою. Що таке сон і як впливає опис змісту сновидіння на сам зміст? Свідчення подані як прямими цитатами, так і переписуванням чиїхось снів зі згадок. * * * Анастасія-Любов Розмова з батьком. Він розповідає про свого старого знайомого, з яким жив колись по сусідству. Каже, що вони випадково зустрілися і той розповів йому, що вивів формулу ліків від усіх так званих проблем з головою. І що працює він чи то комірником, то чи електриком у школі напроти нашого будинку, де ще моя мама вчилася. А сам він — невизнаний вчений і все життя таємно намагався синтезувати ці ліки, і врешті вийшло. Батько запропонував мені і матері піти до нього. Чомусь мене це зовсім не стурбувало. А от мама сказала, що в ту школу (уві сні вона її, до речі, не закінчила) вона повертатися не хоче. Ми намагалися її переконати, але я зрозумі...